Чотири телефонні дзвінки глави міноборони країни-терориста Росії Сергія Шойгу главам оборонних відомств США, Франції, Британії та Туреччини з розповіддю про “брудну бомбу” України – спроба відвернути увагу від невдач окупанта на Херсонському напрямку та неминучої здачі позицій. Сьогодні глава Кремля Володимир Путін заплатив за “спецоперацію” в Україні життям понад 67 тис. своїх солдатів.
Коли ця цифра перевалить за 150-200 тис., його “знесуть разом із троном”. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко. – Міністр оборони РФ Шойгу зателефонував чотирьом міністрам оборони країн-членів НАТО і повідомив про те, що Україна нібито має намір застосувати “брудну бомбу”. Що стоїть за цим кроком?
– Хитрість, спроба пояснити, насамперед, своїм громадянам усередині Росії причину того, що відбувається на Херсонському напрямку. Очевидно, що рано чи пізно їм треба буде здавати позиції, тож необхідно перевести пропагандистський акцент на щось інше. Це була тема застосування тактичної ядерної зброї, потім аварії на Запорізькій АЕС. І ось тепер “брудна бомба”. Це завдання, яке поставив Путін. Тому Шойгу займається такою не військовою, а пропагандистсько-політичною діяльністю.
– Ви не вважаєте, що це може бути підготовкою до завдання реального ядерного удару по Україні? – Ні, головна мета – відвернути увагу від наступу ЗСУ на Херсонському напрямку. До ядерних питань вони підв’язали ще й питання підриву Каховської ГЕС. Етап, коли Росія інтенсивно використала тему завдання ядерного удару, завершено, оскільки Путіна попередили про наслідки особисто для нього, для його сім’ї та оточення.
– На сьогоднішній день втрати російських військ у війні проти України перевищили 67 тис. Ексдипломат із РФ Борис Бондарєв заявив, що Путін готовий пожертвувати 20 млн своїх солдатів заради перемоги над Україною. За вашими оцінками, який масштаб втрат може зупинити Путіна?
– Для цього потрібно вразити горем смертей чи скалічених рідних практично кожну російську родину. Його знесуть разом із троном, коли цифра втрат перевалить за 150-200 тис. Причому це може бути вже найближчим часом за рахунок мобілізованих, яких залучили в результаті “часткової мобілізації”.
Але для того, щоб принципово змінити ситуацію в Росії, треба, щоб зміни відбулися в головах росіян, і цим треба довго займатися. Приблизно так, як і з німцями після 1945 року. Тобто щонайменше років п’ять. Можливо, за сучасних умов дещо швидше. Це дуже серйозний процес – повернути стан мозку, мислення громадян РФ у нормальний, адекватний стан.
– У США сьогодні на досить високому рівні звучать голоси, які закликають скоротити військову підтримку України. З якого джерела вони виходять? Водночас президент країни Джо Байден заявив про те, що Україну необхідно продовжувати підтримувати хоча б тому, що, вигравши війну в Україні, Путін піде далі. Чи можемо ми розраховувати, що позиція президента відіграє вирішальну роль?
– Голоси про скорочення підтримки звучать із Москви. На це витрачаються великі гроші. Путін займається цим понад двадцять років до теперішнього часу. Він корумпує еліту США, Європи. Тому там неодноразово виявлялися російські апологети, були й докази їхньої фінансової підтримки з боку Кремля. Путін розуміє велику значущість цього процесу, тому вкладає великі гроші у корупцію західних еліт країн-союзників України та підрив підтримки України.
Заява Байдена, звісно, важлива, але ще важливіші дії. Українська сторона неодноразово наголошувала, що необхідно діяти, і якнайшвидше, тому що ситуація динамічно розвивається. Зокрема, люди на Заході втомлюються від війни, підтримки України, тому підтримка має бути швидкою.
Насамперед вона стосується масованих постачань озброєнь, щоб закінчити цю війну перемогою України. Президент Зеленський та військово-політичне керівництво нашої країни заявляло чотири цілі такої перемоги. Це відновлення України у межах 1991 року, забезпечення безпеки України, відновлення української економіки, насамперед, за рахунок репарацій від Росії та відповідальність усіх злочинців світового рівня, які розпочали цю війну. Це суди над верхівкою РФ та всіма, хто організував цю війну.
– Британська розвідка відзначила успіхи ЗСУ у боротьбі з іранськими дронами-камікадзе. Союзники вже надали нам зразки ППО. Як ви оцінюєте стан нашої протиповітряної та протиракетної оборони на сьогоднішній день? Чи стала вона сильнішою?
– Здебільшого наша протиповітряна оборона ще з радянських часів, з минулого століття. За рахунок важкої роботи воїнів ПВО, попри застарілу техніку, стала досить ефективною. Показники кількості збитих повітряних цілей удвічі вищі порівняно з попередніми локальними війнами. Зокрема, по дронах вони становлять 70-85%.
Тепер ця оборона має стати сучасною протиповітряною та протиракетною, тобто проти балістичних гіперзвукових ракет противника. Такої оборони у нас поки що немає, її треба створювати. Над цим працює військово-політичне керівництво нашої країни.