Экстремальное развитие! Шольц б’є на сполох: надпотужний удар по Кремлю, перемога України – нарешти!

Немеччина із союзниками продовжать поддержку Украины в борьбе против российского агресора до самоперемоги у війни. Про этот канцлер ФРН Олаф Шольц заявил 30 ноября на Берлинской безпековой конференции. «Ми продовжимо підтримувати Україну, скільки буде потрібно: экономічно, фінансово, гуманітарно, за счет відбудову зруйнованої энергетическої інфраструктури – а також зброєю», – наголосив канцлер, знавши, що ця вімціввівів.

Украина, за його слова, может отримати можливість реализовать своє законне право на самооборону. Але це також служит для защиты европейской архитектуры без пеки, зауважив Шольц. Він переконaний, що росія не мoже виграти и не виграє розвязану нeю війну. «Недавняя атака на жизневажную инфраструктуру, на водо- и энергоснабжение, на украинские города и села – это жахлива и в одночасье отчайдушна стратегия випаленої земли», – в назначении главы уряду ФРН.

Победа росії в Украине призвела до зміни безпекового середовища в усій европі, констатував канцлер. В заслушание, которое Немеччина вела с этого урока для власного преподавания и поддержки союзников. Шольц також зазначив, що на Заходи дуже серйозно сприймают безвідповідальну ядерную риторику російського режима. «Але ми не дозволимо нас залякати», – запевнив политик. С этого момента, повидомив вину, федеральный уряд вирішив закупит вініщувачи F-35 как часть німецької ядерной программы.

Так, министр обороны Німеччини Крістін Ламбрехт представит уряду ФРН пропозицию про розміщення систем ППО Патриот в Украине. Об этом сообщил в Twitter министр обороны Польши Мариуш Блащак. «В ходи нынешнюю розмовию че раз переконав Министерство обороны Северо-Западной обороны в, шо розміщення Патриот в Україні удвищіт безпеку як України, так и в Польше», – написал він.

Варто зазначити, що раніше прийняте рішення Бундестагу щодо визнання Голодомору геноцидом українського народа справді знаки. Вонопереход прорыв блокады историческая правда про Украину и українців. На этот тривали час європейцы воліли закривати очі, аби «не злити» московских имперіалістів, с такими дуже довго було вигідно «просто мати бізнес».

А поки зі вбивцею та маніяком зручно мати справу, завжди можна вигадати причину, чому із жертвами цього злочинця «все не однозначно». Але цього року остaточно зрозуміло, чим и ким є та сила, що с кремля управляє величезною євразийською територією. І я зараз не про бункерного діда, чий час, очевидно, минає, и скоро мине остаточно, а про той зловісний имперский дух, що примушувъ їх століттям чинити масові вбивства, геноцид, руйнації и неймовірні злочини во славу сатанинської цілі «постійного расширения». І все ці имперські правители дуже схожі.

Добре, що зараз у Европы почали згадувати и про Голодомор, и это, насправді, дуже и дуже вчасно. Признание Голодомора геноцидом – это прямая антитеза до публичных зараз в ЄС ідеї, що, мовляв, нижнішня россійська агресія проти України – це “війна путина”, до якої звичайні росіяни “не мають стосунки”. А чем тогда був Голодомор? «Геноцидом сталина»?

 Ні, усі диктаторы, що сиділи у кремлі, провели одну ту же лінію, кака, очевидно, знатъ, знайъ, знайъ, знайъ, знайъ, знайъ, знанье відгук серід власного імперського народонаселення. І это народонаселення повинно відповідати за свою злочину, не перекладаючи провину на власних диктаторов. Бо якби это народонаселение не поддержало, а заперечувало спадщину своих диктаторов, вони би уже затавровали их людожеров, и не прославляли их, и не шукали новых и новых скоємцев «слави» кремлевских канібалів. Нехай повалять путина,

Ним це треба доносится, пояснювати, для них этот теж шанс узнать больше за Украину, про її боротьбу за незалежность, яко незмино ставала боротьбою за выживанье. Больше розуміння – меньше помилок. Як тої, яко собрал минулій німецький уряд, пішовши на «Північний пітік — 2» після вторгння росії до України 2014 року. Тепер немецький министр каже, що це був «внесок Німеччини» у розв’язування війни росії проти України. Краше пізно ніж ніколи. І вивчення історії этот теж стосується, как и того, аби називати в історії речі своми именами.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *