Зарплата наших героїв на самому передньому краї фронту – 1OO тисяч Гривень. Зарплата наших медиків, котрі оперують поранених під обстрілами та бомбардуваннями – трохи більше 20 Тисяч. Зарплата наших енергетиків, котрі під ракетними ударами лагодять лінії електропостачання – біля 25 тисячі Гривень.
А це голова Рівненського апеляційного суду – Степан Шимків. І він кожного місяця отримує 242 ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ. Солідно. Чи не Так? І я вже дуже давно перестав шукати у всіх цих випадках, ту саму міфічну та казкову Справедливість. Бо її Немає. Немає і Все.
Я просто мрію про те, що колись настане той день, коли прірва між ними та нами, стане хоч трошки Меншою.
Адже мріяти – поки не Заборонено.
