Другий день після пологів. Захотіла в туалет.  Тільки з ліжка піднімаюсь — щось з мене вивалилося.  Піднімаю нічну сорочку, а між ніг … шматок печінки! Я давай кричати!

Прибігає санітарка. Молоденька дівчинка, років 18-ти. Показую їй. Вона тікає з дикими криками: «Пал Палич, Пал Пааалииич (лікар наш) !!! Тут таааакоееее !!!

У породіллі печінка вивалилася !!! Ааааа !!! » Залітає Пал Палич і пара медсестер, показую — ті як почали іржати!

Виявляється у мене кров дуже добре згортається. Це був величезний згусток крові.

Оце страху натерпілася!